# Довідковий інструмент панелі щитовидної залози

> Дізнайтеся, де знаходяться ваші показники ТТГ, вільного Т4 і вільного Т3 порівняно із загальними референтними діапазонами. Референтний показник, а не діагностичний інструмент.

*Source: [https://www.health3.app/tools/uk/thyroid-panel-interpreter](https://www.health3.app/tools/uk/thyroid-panel-interpreter)*

Введіть свої показники ТТГ, вільного Т4 і вільного Т3, щоб побачити, як кожен маркер порівнюється із загальними референтними діапазонами, взятими з рекомендацій Американської тиреоїдної асоціації 2014 року та рекомендацій ATA 2017 року для конкретних триместрів вагітності. Це довідкова інформація про стан здоров'я, а не діагностичний інструмент.

## Що таке тиреоїдна панель?

Стандартний аналіз щитоподібної залози вимірює три гормони, які разом описують, як функціонує щитоподібна залоза: **ТТГ** (тиреотропний гормон), що виділяється гіпофізом, і два основні гормони щитовидної залози, які він контролює - **вільний Т4** (тироксин) і **вільний Т3** (трийодтиронін), вимірювані в їх незв'язаних, біологічно активних формах. Багато лабораторій визначають також загальний Т4 і загальний Т3, але вільні фракції є більш клінічно інформативними, оскільки на них не впливають зміни концентрації зв'язуючого білка. Іноді запитують **зворотний Т3 (rT3)**, але Американська тиреоїдна асоціація не вважає його корисним для рутинної клінічної практики; rT3 підвищується при нетиреоїдних захворюваннях і голодуванні, але не впливає на діагностику або лікування поширених тиреоїдних розладів.

Щитовидна залоза виділяє переважно Т4 (близько 80%), який потім перетворюється в периферичних тканинах на більш активний Т3 за допомогою ферментів дейодиназ. Т3 зв'язується з ядерними рецепторами і регулює транскрипцію генів, що відповідають за швидкість метаболізму, температуру тіла, частоту серцевих скорочень і когнітивні функції. ТТГ з гіпофіза діє як головний контролер: він підвищується, коли щитовидна залоза виробляє занадто мало гормону, і падає, коли щитовидна залоза виробляє занадто багато.

### Чому ТТГ є тестом першої лінії

Зворотний зв'язок між гіпофізом і щитовидною залозою є логарифмічним: невеликі зміни в циркулюючих вільних Т4 і Т3 спричиняють відносно великі, легко помітні зміни в ТТГ. Це робить ТТГ найбільш чутливим маркером первинної дисфункції щитовидної залози. Американська тиреоїдна асоціація та інші провідні ендокринні товариства рекомендують визначення ТТГ як початковий скринінговий тест у дорослих без попередніх захворювань щитоподібної залози, з додаванням вільного Т4 (а іноді і вільного Т3) при відхиленнях від норми або при підозрі на захворювання центральної (гіпофізарної або гіпоталамічної) щитоподібної залози. При первинному гіпотиреозі ТТГ зазвичай підвищується до того, як вільний Т4 знижується; при первинному гіпертиреозі ТТГ пригнічується до того, як вільний Т4 і вільний Т3 піднімаються до клінічних рівнів.

### Референтні діапазони за групами населення

| Група | Референтний діапазон ТТГ | Джерело |
| --- | --- | --- |
| Невагітні дорослі | 0.4 - 4,0 мМО/л | ATA 2014; залежить від лабораторії |
| Вагітність - 1-й триместр | 0.1 - 2,5 мМО/л | ATA 2017 (коли місцеві діапазони недоступні) |
| Вагітність - 2-3-й триместр | 0.2 - 3,0 мМО/л | ATA 2017 (коли місцеві діапазони недоступні) |
| Вільний Т4 (типовий показник для дорослої людини) | 0.8 - 1,8 нг/дл (10 - 23 пмоль/л) | Типовий лабораторний показник; варіюється в залежності від аналізу |
| Вільний Т3 (типовий показник для дорослих) | 2.3 - 4,2 пг/мл (3,5 - 6,5 пмоль/л) | Типовий лабораторний показник; варіюється в залежності від аналізу |

Джерела: Garber JR та ін. (Американська тиреоїдна асоціація/AACE 2012), Bahn RS та ін. (ATA/AACE 2011), ATA 2014, оновлені рекомендації щодо гіпотиреозу, Alexander EK та ін. (ATA 2017, рекомендації щодо вагітності та післяпологового періоду). Референтні діапазони вільного Т4 і вільного Т3 сильно залежать від аналізу - завжди звертайтеся до друкованого діапазону вашої лабораторії.

### Оптимальний діапазон проти референтного діапазону

Одне з найбільш спірних питань у сучасній тиреології - чи повинна верхня межа нормального діапазону ТТГ бути нижчою за типові 4,0-5,0 мМО/л, що друкуються більшістю лабораторій. **Національна академія клінічної біохімії (NACB** ) виступає за вужчу верхню межу, ближчу до 2,5 мМО/л, на підставі того, що виключення осіб з субклінічними аутоімунними захворюваннями щитовидної залози (позитивні антитіла до ТПО, сімейний анамнез) суттєво звужує референтний розподіл. Деякі лікарі інтегративної та функціональної медицини називають ТТГ від 0,5 до 2,5 мМО/л "оптимальним" діапазоном і вважають значення вище цього показника потенційно симптоматичними.

**Позиція Американської тиреоїдної асоціації 2014 року** є більш консервативною: верхня межа приблизно 4,0 мМО/л залишається прийнятною для невагітних дорослих, а зниження цього показника призведе до перекласифікації багатьох здорових людей як таких, що мають захворювання щитовидної залози, без чітких доказів клінічної користі. Дослідження показують, що істина знаходиться десь посередині - ТТГ 3,5 мМО/л технічно знаходиться в межах норми, але у пацієнта з симптоматикою і позитивними антитілами до ТПО обґрунтовано вимагає моніторингу або навіть випробування терапії. Одиничні порогові значення є практичними рекомендаціями, а не біологічною істиною; тенденція з часом, статус антитіл і симптоми мають більше значення, ніж будь-який окремий показник.

### Субклінічний гіпотиреоз (освітня довідка)

Дослідження показують, що субклінічний гіпотиреоз визначається біохімічно як **підвищений рівень ТТГ при нормальному рівні вільного Т4**. Популяційна поширеність може становити від 4 до 10 відсотків дорослого населення, збільшуючись з віком і частіше зустрічаючись у жінок. Більшість людей з легким субклінічним гіпотиреозом (ТТГ від 4 до 10 мМО/л) мають безсимптомний перебіг, і у багатьох він не прогресує до явного захворювання. **Настанова з гіпотиреозу ATA 2014 року** та **огляд Cooper and Biondi 2012 року в New England Journal of Medicine** описують подібну структуру, яка зазвичай передбачає консенсусні порогові значення: лікування левотироксином найбільш чітко розглядається, коли ТТГ перевищує 10 мМО/л, коли симптоми присутні разом з позитивними антитілами до ТПО, під час вагітності або перед зачаттям, а також у молодих людей з факторами ризику серцево-судинних захворювань. У людей старшого віку з помірно підвищеним рівнем ТТГ без симптомів поріг, який використовують лікарі, як правило, вищий, оскільки надмірне заміщення несе свої ризики (фібриляція передсердь, втрата кісткової маси).

### Субклінічний гіпертиреоз (освітня довідка)

Субклінічний гіпертиреоз - це дзеркальне відображення: **низький або пригнічений ТТГ з нормальним рівнем вільного Т4 і вільного Т3**. Він зустрічається рідше, ніж субклінічний гіпотиреоз, але може мати більше клінічних наслідків. Cappola та колеги повідомили у 2015 році, що ендогенний субклінічний гіпертиреоз може бути пов'язаний з підвищеним ризиком фібриляції передсердь, переломів та серцево-судинних подій, особливо коли рівень ТТГ нижче 0,1 мМО/л. Дослідження показують, що лікування зазвичай розглядається, коли ТТГ постійно нижче 0,1 мМО/л, а також у літніх людей та осіб з остеопорозом або серцево-судинними захворюваннями - хоча рішення є індивідуальним і залежить від основної причини (хвороба Грейвса, токсичний вузол або екзогенний тиреоїдний гормон).

### Хвороба Хашимото проти хвороби Грейвса

Два найпоширеніші аутоімунні захворювання щитоподібної залози - це **тиреоїдит Хашимото** (основна причина гіпотиреозу в країнах з йодною недостатністю) та **хвороба Грейвса** (основна причина гіпертиреозу). Обидва діагностуються шляхом поєднання біохімічних аналізів з тестуванням на антитіла:

- **Анти-ТПО антитіла (TPOAb** ) - позитивні приблизно у 90% випадків хвороби Хашимото і 70% випадків хвороби Грейвса. Найкорисніший одиничний аутоімунний тест на антитіла до щитовидної залози.
- **Антитіла до тиреоглобуліну (TgAb** ) - позитивні приблизно у 50-70% випадків хвороби Хашимото. Використовуються разом з TPOAb, коли TPO негативний, але є підозра на аутоімунне захворювання.
- **Антитіла до ТТГ-рецепторів (TRAb**), включаючи тиреотропні імуноглобуліни (TSI) - діагностичний тест на хворобу Грейвса і потужний прогностичний маркер.

Дослідження показують, що статус антитіл впливає на те, як клінічно інтерпретується пограничний рівень ТТГ. Людина з рівнем ТТГ 4,5 мМО/л і позитивним ТПО може мати більшу ймовірність прогресування до явного гіпотиреозу, ніж людина з таким же рівнем ТТГ і негативними антитілами, і за нею зазвичай спостерігають більш ретельно. Будь-яка інтерпретація статусу антитіл разом з тиреоїдним обстеженням - це роль кваліфікованого клініциста, а не цього інструменту.

### Вагітність: Чому діапазони зміщуються

Вагітність суттєво змінює фізіологію щитоподібної залози. Хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ) має слабку тиреотропну активність і досягає піку в першому триместрі, що може пригнічувати ТТГ; тироксин-зв'язуючий глобулін різко зростає під впливом естрогену, збільшуючи загальний рівень Т4 і Т3 (вільні фракції залишаються ближчими до вихідного рівня); а материнська щитовидна залоза виробляє приблизно на 50 відсотків більше гормону, щоб задовольнити потреби плода. **Настанова з ведення вагітності ATA 2017** рекомендує використовувати місцеві референтні діапазони для конкретних триместрів, де це можливо. Якщо вони недоступні, рекомендовані значення за замовчуванням становлять приблизно **0,1-2,5 мМО/л у першому триместрі** та **0,2-3,0 мМО/л у другому і третьому триместрах**. Дослідження показують, що лікування явного гіпотиреозу під час вагітності є важливим для нейрокогнітивного розвитку плода, а консенсусні рекомендації загалом вказують на те, що субклінічний гіпотиреоз також зазвичай лікується, якщо антитіла до ТПО є позитивними. Обстеження щитоподібної залози у зв'язку з вагітністю завжди проводиться кваліфікованим лікарем.

### Ліки та стани, які можуть змінювати рівень ТТГ

- **Добавки біотину** - дослідження показують, що високі дози біотину (від 5 000 до 10 000 мікрограмів щодня) можуть впливати на хімічну реакцію стрептавідин-біотин, яка використовується в багатьох імунологічних аналізах щитовидної залози. Картина може нагадувати гіпертиреоз (низький рівень ТТГ, високий рівень вільного Т4/вільного Т3, іноді хибнопозитивний рівень TRAb). У 2017 році FDA випустило повідомлення з безпеки щодо цього. Багато лабораторій рекомендують витримати біотин щонайменше 48 годин, в ідеалі - тиждень, перед проведенням аналізу.
- **Глюкокортикоїди та дофамін** - можуть пригнічувати ТТГ у високих дозах, особливо в умовах стаціонару та відділення інтенсивної терапії.
- **Тяжкі нетиреоїдні захворювання (НТЗ), або "синдром еутиреоїдної хвороби"** - можуть спричинити низький рівень Т3, іноді низький рівень Т4 та коливання ТТГ. Дослідження щитовидної залози, як правило, уникають у гостро нездужаючих пацієнтів, за винятком випадків, коли є серйозна підозра на захворювання щитовидної залози.
- **Час прийому левотироксину** - консенсусні рекомендації зазвичай рекомендують приймати левотироксин натщесерце, в ідеалі за 30-60 хвилин до їжі, препаратів кальцію, заліза або кави. Нещодавня зміна дози може зайняти від 6 до 8 тижнів, щоб повністю відобразитися на ТТГ; тестування занадто швидко після зміни дози може ввести в оману.
- **Аміодарон, літій, інтерферон-альфа, інгібітори тирозинкінази** - можуть викликати дисфункцію щитовидної залози. Люди, які приймають ці препарати, зазвичай перебувають під наглядом лікаря.
- **Час доби** - ТТГ має добовий ритм, досягаючи піку вночі і падаючи вранці та вдень. Більш узгоджені результати зазвичай досягаються при проведенні досліджень в один і той же час доби під час візитів.

### Коли зазвичай пропонується клінічний огляд

Дослідження показують, що будь-який відверто аномальний рівень ТТГ, стійкий пограничний рівень ТТГ при повторному тестуванні або тиреоїдна панель з суперечливими результатами виграє від перегляду клініцистом. Консенсусні рекомендації, як правило, рекомендують негайне обстеження у випадку сильно пригніченого ТТГ нижче 0,1 мМО/л (особливо при наявності серцебиття, фібриляції передсердь або втрати ваги), ТТГ вище 10 мМО/л, незвичного поєднання нормального ТТГ з аномальним рівнем вільного Т4 (що може бути пов'язано з центральним захворюванням щитоподібної залози, нещодавньою зміною лікування або втручанням в аналіз), проблем зі щитоподібною залозою під час вагітності або в період планування вагітності, а також у разі, якщо результати дослідження щитоподібної залози супроводжуються утворенням у ділянці шиї, зміною голосу чи пришвидшеним серцевим ритмом. Консультація спеціаліста-ендокринолога зазвичай потрібна при вагітності, рефрактерних захворюваннях, підозрі на аутоімунні захворювання щитовидної залози або вузли щитовидної залози.

## Поширені запитання

 Який типовий референтний діапазон ТТГ? Дослідження показують, що для невагітних дорослих настанова Американської тиреоїдної асоціації 2014 року підтримує референтний діапазон ТТГ приблизно від 0,4 до 4,0 мМО/л, хоча точні верхні межі дещо відрізняються в різних аналізах і групах населення. Під час вагітності настанова ATA 2017 року рекомендує триместрові діапазони приблизно від 0,1 до 2,5 мМО/л у першому триместрі та від 0,2 до 3,0 мМО/л у другому і третьому триместрах, якщо місцеві популяційні діапазони недоступні. Референтні діапазони залежать від лабораторії та аналізу, і будь-яка інтерпретація вимагає клінічного контексту, наданого медичним працівником. Що означає підвищений ТТГ? Дослідження показують, що підвищений ТТГ може бути пов'язаний з тим, що гіпофіз виробляє більше тиреотропного гормону у відповідь на вироблення щитовидної залози. Значення в цьому діапазоні зазвичай обговорюються в медичній літературі щодо субклінічного та явного гіпотиреозу (Cooper & Biondi, *NEJM* 2012). Клінічні рішення залежать від повної картини, включаючи вільний Т4, статус антитіл, симптоми, стан вагітності та тенденції з часом. Завжди обговорюйте підвищений ТТГ з кваліфікованим медичним працівником, а не дійте на основі єдиного значення. Що означає низький або пригнічений ТТГ? Дослідження показують, що низький рівень ТТГ може бути пов'язаний з гіпофізарною стимуляцією щитовидної залози. Значення в цьому діапазоні часто обговорюються в медичній літературі щодо субклінічного та явного гіпертиреозу, зокрема Cappola та ін. (2015) описали зв'язок з фібриляцією передсердь, переломами та серцево-судинними подіями, коли ТТГ нижче 0,1 мМО/л. Мають значення основні причини, ліки (включаючи біотин) та результати аналізів. Кваліфікований лікар повинен інтерпретувати низький рівень ТТГ у клінічному контексті. Що може змістити значення вільного Т4 нижче або вище типового діапазону? Дослідження показують, що вільний Т4 може знижуватися нижче норми при первинній гіпофункції щитоподібної залози, важких нетиреоїдних захворюваннях, нещодавно перенесених захворюваннях гіпофіза або після прийому певних ліків. Значення вище типового діапазону можуть бути пов'язані з первинним гіпертиреозом (включаючи хворобу Грейвса і токсичні вузли), тиреоїдитом або втручанням в аналіз, наприклад, високими дозами біотину. Референтні діапазони вільного Т4 сильно залежать від аналізу - найточнішим є друкований діапазон вашої лабораторії. Обговоріть будь-який результат, що виходить за межі діапазону, з лікарем. Чи можуть добавки з біотином впливати на результати аналізів щитовидної залози? Так, можуть. Дослідження показують, що в багатьох імуноферментних аналізах щитовидної залози використовується хімічна сполука біотин-стрептавідин, і добавки біотину у високих дозах (які часто продаються для волосся, шкіри та нігтів по 5 000-10 000 мікрограмів на день) можуть впливати на результати. Ця схема втручання зазвичай призводить до хибно низького рівня ТТГ і хибно високого рівня вільного Т4 і вільного Т3, іноді з хибно позитивним TRAb. У 2017 році FDA випустило повідомлення з безпеки, в якому висвітлило цю проблему. Більшість лабораторій рекомендують припинити прийом біотину щонайменше за 48 годин, а в ідеалі - за тиждень, перед дослідженням щитовидної залози, якщо ви приймаєте високі дози. Чому часто спочатку вимірюють ТТГ, а не вільний Т4? Дослідження показують, що ТТГ є найбільш чутливим єдиним тестом функції щитовидної залози через логарифмічний зворотний зв'язок між гіпофізом і щитовидною залозою: невеликі зміни в циркулюючому гормоні щитовидної залози, як правило, призводять до відносно великих змін у ТТГ. Американська тиреоїдна асоціація та основні ендокринні товариства зазвичай рекомендують визначення ТТГ як скринінговий тест першої лінії у дорослих без попередніх захворювань щитоподібної залози, з додаванням вільного Т4 при відхиленнях від норми або при підозрі на захворювання центральної (гіпофізарної) щитоподібної залози. Чи відрізняються "оптимальні" діапазони ТТГ від лабораторних референтних діапазонів? Деякі клініцисти та Національна академія клінічної біохімії виступають за вужчі "оптимальні" діапазони ТТГ (наприклад, від 0,5 до 2,5 мМО/л) на підставі того, що виключення людей із субклінічними аутоімунними захворюваннями щитоподібної залози звужує референтну популяцію. Позиція Американської тиреоїдної асоціації 2014 року полягає в тому, що стандартна верхня межа приблизно 4,0 мМО/л залишається прийнятною для невагітних дорослих, і що зниження цієї межі призведе до рекласифікації багатьох здорових осіб. Дебати тривають; консенсусні порогові значення, як правило, припускають, що симптоми, статус антитіл і тенденція з часом мають значення поряд з будь-яким окремим пороговим значенням.

#### Пов'язане на Health3

 [Посібник з біомаркерів ТТГ](https://www.health3.app/biomarkers/tsh) [Безкоштовний посібник з біомаркерів Т4](https://www.health3.app/biomarkers/ft4) [Безкоштовний посібник з біомаркерів Т3](https://www.health3.app/biomarkers/ft3) [Аналізи крові щитовидної залози з поясненнями](https://www.health3.app/blog/thyroid-blood-tests-explained) [Відстеження гіпотиреозу](https://www.health3.app/use-cases/blood-test-tracking-for-hypothyroidism) [Відстеження хвороби Хашимото](https://www.health3.app/use-cases/blood-test-tracking-for-hashimotos) **Медичне застереження:** Цей інструмент надає лише довідкову інформацію про стан здоров'я за окремими маркерами. Він не комбінує маркери, не інтерпретує картину тиреоїдної панелі, не діагностує захворювання щитовидної залози і не замінює медичну оцінку. Референтні діапазони варіюються в різних лабораторіях. Оцінка стану щитовидної залози вимагає клінічного контексту, включаючи симптоми, статус антитіл, ліки (в тому числі біотин) та оцінку осі ТТГ, яку цей інструмент не виконує. Завжди консультуйтеся з кваліфікованим лікарем.